-
1 порушувати справу
initiate a case, instigate proceedingsУкраїнсько-англійський юридичний словник > порушувати справу
-
2 порушувати справу
( судову) institute legal proceedings (v.) -
3 порушувати
= порушити1) (порядок, тишу) to break; to disturb; (закон, правило) to break, to infringe ( upon), to transgress, to contravene, to infract, to violateпорушувати слово — to break one's word, to fail to keep one's word
порушувати клятву (присягу) — to break ( to violate) one's oath; to forswear ( to perjure) oneself
порушувати душевний спокій — to disturb, to discompose
порушувати громадський порядок — to break ( to disturb) the public order
порушувати зобов'язання — to violate commitments, to violate obligations, to violate an obligation
порушувати правила гри — to break the rules of a game; to play foul
порушувати право володіння діал. — to molest
порушувати рівновагу — to distort the balance, to upset the balance
2) ( починати) to raiseпорушувати позов юр. — to institute proceedings (against smb.), to take a legal step, to sue
порушувати справу юр. — to commence an action, to bring (to enter, to lay) an action (against smb.)
порушувати тему — to broach (to touch upon, to approach) a subject
-
4 порушувати
( вірність) abandon, (право, норму) contravene, (закон, право, норму) be in breach, ( шлюб тощо) break up, break, ( справу) bring, commence, dislocate, encroach, ( право тощо) entrench, frustrate, impair, infringe, institute, offend, overturn, rupture, ( закон тощо) transgress, ( суб'єктивне або об'єктивне право) trespass, (в т. ч. порядок, плани) upset, violate -
5 справа
I ж1) (робота, заняття) work, business2) (коло питань, сфера інтересів) affair, concern, businessторговельні справи — dealings, business
втручатися не в свою справу — to interfere in other people's affairs, to stick one's nose into smb.'s business
3) тк. одн. ( мета діяльності) cause4) ( діяння) deed, actчорна справа — dirty deed, crime, black deed
5) мн.справи покращуються — things are improving; фіг. the mercury is rising
6) ( питання) matter, pointлегка справа — easy matter, child's play
7) юр. caseпорушувати справу (проти кого-небудь) — to bring an action against smb., to take institute proceedings against smb.
8) канц. ( папка з документами) file, folder, dossier9) (спеціальність, професія) occupation; concernавтомобільна справа — motoring, automobile business
бухгалтерська справа — accountancy, accounting
10)як ваші справи? — how goes the world with you?, how are you getting on?
в чому справа? — what is the matter?; what's the game?; ( при скрутному становищі) what's the trouble?; (у суперечці, сварці) what's cooking?, what's the row?
не в цьому справа — that is not the question; it is not the case; that's not the point
справа в тому, що — the fact (the point, the question, the thing, the truth) is that
мати справу (з кимсь) — to deal ( with), to have dealings ( with)
II присл. див. праворучпропаща справа — bad job, a lost cause, hopeless undertaking
-
6 перебивати
= перебити1) ( цвях тощо) to nail in another place3) ( ціну) to overbid4) ( подушку) to beat over again5) ( якусь справу) to cross smb.'s path (in)6) ( меблі) to reupholster7) ( порушувати) to spoil
См. также в других словарях:
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
здіймати — а/ю, а/єш, недок., здійня/ти, здійму/, зді/ймеш; мин. ч. здійня/в, няла/, няло/; док., перех. 1) Переміщати що небудь знизу вгору. || безос. || Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. || рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги… … Український тлумачний словник
позов — по/зову і рідко по/зву, ч. 1) Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. •• Віндикаці/йний по/зов позов власника про вилучення речі з чужого незаконного володіння. Зустрі/чний по/зов власний позов однієї сторони (відповідача) до іншої… … Український тлумачний словник
